Фото від ШІСолоний пиріг з перцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 240 г Борошно
- 3 од. Яйця
- 100 мл Молоко
- 100 мл Соняшникова олія
- 40 г Пармезан
- 16 г Розпушувач
- 1 ч. л. Цукор
- 1 щіпка Сіль
- 2 од. Болгарський перець
- 200 г Крешенца
- 12 од. Моцарела міні
- 12 од. Вишня
- Оливкова олія за смаком
- Базилік ароматичні трави, за смаком
- Чебрець ароматичні трави, за смаком
- Петрушка ароматичні трави, за смаком
- Чорний перець за смаком
- Орегано за смаком
Кроки
Збиваємо яйця з сіллю і цукром до пишної маси, додаємо молоко і олію, збиваємо ще кілька хвилин.
Додаємо пармезан та просіяне борошно з розпушувачем, перемішуємо до однорідності.
Змащуємо олією і присипаємо борошном форму діаметром 28 см.
Виливаємо тісто у форму і випікаємо в духовці при 180 градусах без конвекції.
25 хвПеревіряємо готовність дерев'яною шпажкою, дістаємо пиріг та залишаємо охолонути.
Коли охолоне, перевертаємо пиріг на тарілку для подачі.
Миємо і висушуємо болгарський перець, запікаємо в духовці при 200 градусах.
30 хвЗапечений перець кладемо охолоджуватися у харчовий паперовий пакет.
Заправляємо помідори черрі оливковою олією, сіллю, чорним перцем, орегано й чебрецем, запікаємо при 200 градусах.
12 хвВидаляємо насіння, плодоніжку і шкірку перцю, розрізаємо на смужки.
Складаємо перець у миску, заправляємо оливковою олією, сіллю, чорним перцем і петрушкою.
Скручуємо смужки перцю в трубочки, формуючи трояндочки.
Розтираємо крешенцу з базиліком ложкою до однорідного крему.
Кремом з крешенци та базиліка заповнюємо виїмку в основі пирога.
По периметру викладаємо міні-моцарелу буйволину, чергуючи з помідорами черрі, в центр - трояндочку перцю.
Це не пиріг у звичному розумінні — це бісквітна основа, яка грає роль тарілки. Тісто тут не головна страва, а підставка під крем і овочі, тому воно пісне на смак, зате структурне: 
яйця з цукром збиваються в пишну піну не заради солодощі, а заради повітря — бульбашки тримають форму, поки 
розпушувач доробляє решту в духовці. 
Пармезан там же — для 
солі й смаку, бо 
цукор у списку всього чайна ложка, і це не помилка й не десерт.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах. Перший: тісто мусить піднятися рівномірно, без гірки посередині й провалу по краях — це ознака того, що духовка тримає температуру, а не те, що «так рецепт написаний». Другий: середину пирога вирізають під начинку, і якщо бісквіт пересушений, він кришиться й ламає всю композицію. Шпажка суха — не отвертайтесь, перевіряйте в двох-трьох місцях, бо краю пропікаються швидше за центр.
Друга половина страви — це взагалі не випічка, а холодна збірка: запечений 
перець, в'ялені черрі, крем із м'якого сиру, 
моцарела. Тут терпіння важить більше за вогонь. Перець, який ви заховали в паперовий пакет гарячим, сам себе чистить — пара під шкіркою відшаровує її, і ви знімаєте шкірку пальцями, а не ножем. Хто квапиться й чистить одразу з ножем під струменем води — той і смак разом зі шкіркою змиває.
Борошно і яйця тут не потребують заміни — це каркас. А от 
олія в тісті — звичайна соняшникова без запаху, і це свідомий вибір: оливкова з характером перетягне на себе увагу, яке має належати перцю і крешенці. Будь-яка олія без власного запаху підійде однаково — рафінована соняшникова, кукурудзяна, навіть легка рапсова.
Розпушувач для солоної випічки — не примха, а необхідність: звичайний харчовий сода-розпушувач часто має присмак, який у солодкому тісті губиться, а в солоному лізе напоказ. Якщо у вас тільки звичайний — беріть, просто додайте трохи більше пармезану, щоб перебити.
Болгарський перець запікають цілим, не розрізаючи й не чистячи заздалегідь — і це не традиція заради традиції, а економія руху: шкірка під високою температурою обвуглюється й відходить сама, тоді як сирий перець під ножем втрачає половину м'якоті разом зі шкіркою. 200 градусів — орієнтир плити, насправді дивіться на шкірку: вона має піти пухирями й почорніти місцями, а не просто підрум'янитись, інакше не відшарується.
Черрі пакіно запікають коротко й на тій же температурі, що й перець — не випадково, можна поставити разом в одну духовку, заощадивши й час, і газ. Готовність тут не за хвилинами, а на вигляд: шкірка томата повинна трохи лопнути і зморщитись по краях, сік почати карамелізуватись на деку. Якщо пакіно немає — беріть будь-які дрібні черрі з щільною м'якоттю, головне не водянисті салатні сорти, вони дадуть забагато соку і розмочать основу.
Крешенца — м'який вершковий сир типу страккіно, і якщо такого у вас немає, шукайте критерій: щось м'яке, що розтирається ложкою в крем без міксера, без вираженої кислинки, яка перебила б 
базилік. Маскарпоне теж годиться, хоч він жирніший і менш солоний — досолите трохи.
Буйволина моцарела-міні тут не для екзотики, а для розміру: вона однакова, кругла, і лягає по колу пирога рівномірно, не розповзаючись як звичайна моцарела у воді. Якщо знайдете тільки велику кульку — поріжте на рівні шматки самі, аби композиція по краю не вийшла кривобокою.
Міф, який тут варто розбити: дехто думає, що запечений перець краще чистити одразу, поки гарячий, бо «так простіше». Ні — шкірка відходить саме після того, як перець охолоне в закритому пакеті: пара, яка не має куди подітися, і доробляє роботу за вас. Гарячими руками ви просто обпечетесь і здерете half шкірки разом з м'якоттю.
Ще від Inès Lambert
·