Фото від ШІКвіти кабачка в кляру
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 16 од. Квіти кабачка
- 125 г Борошно
- 220 мл Пиво
- 1 ст. л. Оливкова олія
- 10 г Сіль
- Арахісова олія за смаком
Кроки
Видаляємо центральну маточку, стебло та кінчик квітів. Ретельно промиваємо квіти у великій кількості води та добре просушуємо.
Просіюємо борошно в миску, додаємо пиво й перемішуємо все вінчиком до однорідності.
Додаємо до тіста оливкову олію та сіль, вимішуємо до отримання гладкого й однорідного кляру.
Розігріваємо достатню кількість арахісової олії для фритюру.
Занурюємо квіти кабачка в кляр, а потім обережно опускаємо їх у гарячу олію.
Обсмажуємо до золотистого кольору з усіх боків.
Викладаємо готові квіти на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію, і подаємо гарячими.
Квіти кабачка — це той випадок, коли страву продає не смак, а видовище: легесенька хрустка оболонка, а всередині майже нічого, повітря з ароматом. Тому й готується вона швидко — тут нема чого довго варити чи тушкувати, є один момент істини: кляр і гаряча 
олія.
Складність не в техніці, а в сировині. Квітка кабачка — штука ніжна й недовговічна, її збирають уранці, поки вона розкрита, і вже до вечора вона в'яне. Якщо у вас на ринку чи в магазині таких квітів нема — цей рецепт просто не для вас цього тижня, і це нормально, так буває з сезонними речами.
Вийде чи ні — вирішується на етапі кляру й температури олії, а не в примхах тіста. Кляр має облягати квітку тонкою плівкою, а не нарощувати на ній шубу, і олія мусить бути достатньо гарячою, щоб ця плівка схопилася миттю, а не просочилася жиром. Решта — справа секунд біля сковорідки.
Борошно тут звичайне, пшеничне, просіяне — не для пишноти, а щоб не було грудочок, бо грудочка в кляру — це потім товстий горбик тіста на ніжній квітці, і вся легкість пропала. Просіюєте — і борошно саме ляже рівномірно, коли поллєте 
пивом.
Пиво в кляр беруть не заради смаку пива, а заради бульбашок: газ розпушує тісто зсередини, поки воно смажиться, і кляр виходить пористим, а не щільним коржем. Дехто каже — можна і без пива, вода теж піниться. Ні, бо вода не дає тієї ж внутрішньої аерації: бульбашки CO2 у пиві тримаються довше й працюють саме в момент контакту з гарячою олією, а звичайна вода просто википає парою, і кляр осідає. Якщо пива принципово не хочете — візьміть холодну газовану воду, механізм той самий, хоч і слабший.
Оливкова олія в тісті — не про аромат, а про еластичність: трохи жиру робить кляр не крихким, а таким, що тягнеться й не тріскає, коли квітку занурюєте в фритюр. Будь-яка олія без власного різкого запаху тут підійде, оливкову можна замінити соняшниковою — головне, щоб не перебивала.
Арахісова олія для смаження — це питання температури, а не моди. Вона витримує високий жар, не димлячи і не гірчачи, довше за більшість інших. У квартирі це означає: розігрійте олію так, щоб крапля тіста, кинута в неї, одразу спливала й шипіла бульбашками, а не тонула і мовчки нагрівалась разом з олією. Якщо у вас нема арахісової — будь-яка рафінована олія без запаху спрацює, аби витримувала жар і не чаділа.
Квітки перед усім цим треба розкрити й перевірити зсередини: там часом ховається комашня чи пилок грудками, і центральна маточка — груба, вона не смажиться добре і гірчить, тому її прибирають. Просушити квіти важливо не для краси — волога на пелюстках, потрапивши в гарячу олію, стріляє бризками, і кляр у вологому місці просто не приліпиться, а сповзе.
Готовність тут не рахуйте секундомиром. Колір — ваш орієнтир: щойно кляр з блідого, тістоподібного став рівномірно золотим з усіх боків, а не плямами, квітку можна діставати. Передержите — олія проникне крізь підгорілу скоринку, і замість легкості отримаєте масний присмак. На паперовий рушник викладаєте не для акуратності, а щоб зайва олія стекла, поки скоринка ще гаряча й пориста — холодна скоринка вже олію не віддасть, вона в неї вбереться.
Ще від Liam Murphy
·