Фото від ШІПортобело бургер з бобовими котлетами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 банка Чорна квасоля зцідженої та промитої
- 2 од. Яйця
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 2 ст. л. Петрушка дрібно нарізаної
- 1 ч. л. Коріандр мелений
- 1 щіпка Кайенський перець
- 2 зубчик Часник дрібно натертого
- 1 од. Цибуля дрібно нарізаної
- 30 г Борошно
- Сіль
- Чорний перець
- 8 од. Гриби
- 75 г Салат листовий
- 2 од. Помідор нарізаних скибками
- 0.5 од. Огірок нарізаного скибками
- 1 од. Авокадо нарізаного скибками
- 4 скибка Чеддер
- 2 ст. л. Кетчуп по одній на кожен бургер
- 2 ст. л. Майонез по одному на кожен бургер
- 1 од. червона цибуля нарізаної тонкими кільцями
- Соняшникова олія
- Вершкове масло
Кроки
Викладіть квасолю в кухонний комбайн і швидко подрібніть до грубої текстури.
Перемішайте подрібнену квасолю з яйцями, спеціями, часником, цибулею, невеликою кількістю борошна, сіллю та перцем.
Сформуйте котлети.
Розігрійте сковороду з олією та вершковим маслом і обсмажте котлети з одного боку 2–3 хвилини, доки не утвориться гарна скоринка і вони не триматимуть форму.
Покладіть скибочку чеддера на кожну котлету з квасолі та дожарте з іншого боку.
Швидко обсмажте гриби портобело на розігрітій гриль-сковороді з олією з обох боків або на грилі.
Зберіть бургери: половинки портобело слугують верхньою та нижньою «булочкою», усередині — котлета з квасолі з чеддером, салат, помідор, огірок.
Це бургер без булки — замість хліба роль «тарілки» грає смажений
гриб портобело, а замість м'яса — котлета з чорної
квасолі. Вийде він чи розвалиться на сковороді — залежить не від рецепта, а від того, чи дали ви квасолі віддати зайву воду.
Квасоля з банки мокра. Якщо її просто подрібнити і зліпити — котлета буде розповзатись, бо волога не дає
білку й
борошну схопитись у щось тверде. Тому зціджують і промивають не для чистоти — так, за компанію, — а щоб прибрати слиз із консервної рідини, який теж заважає котлеті триматись купи. А далі рятує яйце: воно у цій справі не смак, воно клей.
Дехто каже — бобові котлети обов'язково розвалюються, бо в них нема м'яса. Ні, бо тримає їх не м'ясо, а співвідношення яйця й борошна до маси. Коли пропорція правильна, котлета поводиться як м'ясна: тримає форму на лопатці, не крихтиться, коли її перевертаєш.
Другий момент — сковорода замість гриля. У квартирі нема мангала, і це нормально, рецепт на це розрахований: і гриб, і котлету смажать на звичайній пательні з
олією та
маслом разом. Масло тут не для смаку олії, а тому що саме на ньому поверхня швидше хапається рум'яною кіркою — олія сама цього не вміє, вона просто передає тепло.
Чорна
квасоля в комбайні подрібнюється «до грубої текстури» — і це не недбалість, а розрахунок. Пюре в котлеті розпадеться, бо йому нема за що триматись одне за одного, а шматочки квасолі чіпляються один за одний механічно, як цеглини. Якщо комбайна нема — розімніть виделкою чи товкачкою, лишаючи частину квасолин цілими.
Яйця — клей, про який уже сказано. Два яйця на банку квасолі — пропорція, звідки нижче опускатись не варто: менше яйця — котлета розвалиться на пательні, більше — вийде омлет зі смаком кмину.
Кумин,
коріандр, кайєнський
перець — це той самий набір, що в чилі чи в будь-якій страві з бобовими, і він тут не випадковий: квасоля сама по собі прісна, а ці спеції дають їй те, чого не дає м'ясо — смаковий об'єм. Кайєнський перець — «дрібка», бо його завдання не пекти, а тільки відчуватись третім планом за кумином.
Борошно — другий тримач форми після яйця. 30 грамів на банку — рівно стільки, щоб забрати зайву вологу й дати котлеті структуру, а не перетворити її на тісто. Якщо котлета все одно липне до рук — це сигнал, що квасоля була недостатньо зціджена, а не привід сипати ще борошна жменями.
Портобело беруть за розмір і за те, що він не пускає багато соку при смаженні — звичайний печериб менший і даватиме більше рідини на сковороді, яка заважатиме рум'яній кірці. Жарять з обох боків до м'якості:
гриб готовий, коли він осідає під вилкою, а не коли минуло рівно три хвилини — час тут лише орієнтир, щоб не спалити, поки руки зайняті котлетами.
Сир кладуть на котлету саме на другому боці смаження, під кінець — тоді він встигає розплавитись від залишкового жару сковороди, а не перетворитись на гумову плівку від зайвої хвилини на вогні. Овочі, соуси й
цибуля в кільцях — це вже збір, а не готування: тут важливо тільки встигнути скласти бургер, поки котлета й гриб ще теплі, бо холодна котлета в холодному грибі — це вже інша страва.
Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді
Ще від Tomás Herrera
·