Вегетаріанські пиріжкиФото від ШІ

Вегетаріанські пиріжки

Порцій: 14 Інше
ВегетаріанськеМістить: глютен, молоко, яйця
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Кроки

  1. Обсмажте цибулю з олією на сковороді кілька хвилин на середньому вогні, помішуючи, поки не стане м'якою.

    5 хв
  2. Додайте гриби, селеру, моркву, кабачок, подрібнений часник, томатну пасту, зіру і паприку.

    30 хв
  3. Тушкуйте на середньому вогні 30 хвилин без кришки, час від часу помішуючи; за потреби збільшіть вогонь, якщо в начинці забагато рідини.

    30 хв
  4. Приправте сіллю і перцем.

  5. Якщо начинка занадто волога, відцідіть її через сито, поставлене над чистою мискою (відцідженою рідиною можна скористатися для овочевого бульйону).

  6. Поставте начинку в холодильник, щоб вона повністю охолола, поки готуєте тісто і перед тим, як збирати пироги.

  7. Розведіть дріжджі в молоці кімнатної температури.

  8. Додайте цукор, сіль і поступово борошно, невеликими порціями, поки тісто не стане м'яким і еластичним і його можна буде вимісити.

  9. Вимішуйте тісто міксером 5 хвилин на низькій швидкості.

    5 хв
  10. Наріжте масло кубиками, додайте до тіста і вимішуйте ще 10 хвилин на середній швидкості.

    10 хв
  11. Дайте тісту піднятися в мисці під рушником на кухонному столі протягом 1 години.

    60 хв
  12. Поділіть тісто на 14 однакових частин.

  13. Розкачайте качалкою кожну частину в коло, покладіть охолоджену начинку в центр і складіть коло навпіл.

  14. Змастіть край тіста водою і защипніть виделкою по всьому периметру.

  15. Викладіть зліплені пироги на деко і дайте їм підійти ще 15 хвилин.

    15 хв
  16. Змастіть збитим яйцем, посипте пластівцями солі та чебрецем і випікайте в духовці при 175 градусах з конвекцією приблизно 16–20 хвилин.

    18 хв

Пиріжки, а не чебуреки і не самса — тісто дріжджове, здобне, з маслом, і воно тут головне. Начинка овочева, без м'яса, і це не компроміс заради посту, а окрема логіка смаку: гриби дають глутамат, томатна паста — кислоту й колір, а морква з цукіні — солодкість, яку треба випарувати, інакше пиріжок потече.

Вийде чи ні — вирішується на етапі начинки. Якщо тушкувати під кришкою, овочі пустять сік і начинка вийде рідкою — тісто просто не втримає форму, шов розійдеться в печі. Відкрита сковорода тут не примха, а спосіб випарувати вологу, поки овочі ще не розвалились у кашу.

Друге місце, де все вирішується — тісто. Дріжджове здобне тісто з маслом любить тепло й терпіння, а не силу рук. Якщо поспішити з підйомом, пиріжок вийде щільний, як гумка, а не пухкий.

Чотирнадцять штук — це на компанію, не на родину з двох. Начинки вистачить з запасом, якщо хтось любить товщі пиріжки — рахуйте не на штуки, а на вагу тіста в руці.

Цибуля йде першою не для краси, а тому що її власний цукор карамелізується повільно, і якщо кинути все разом, цибуля або згорить, поки гриби ще сирі, або залишиться сирою, поки гриби вже пересохнуть. Смажте на олії без запаху — соняшниковій рафінованій чи будь-якій іншій нейтральній, бо оливкова тут нічого не додасть, крім гіркоти при нагріві вище її точки диму.

Гриби ріжте дуже дрібно — це не естетика, а хімія: дрібна нарізка швидше віддає вологу і швидше вбирає смак часнику й спецій. Дехто каже — гриби треба смажити окремо, бо вони «тягнуть на себе всю олію». Ні, бо в компанії з цибулею й морквою вологи й так достатньо, щоб гриби не присохли, а олії багато й не треба.

Морква, цукіні й селера натерті грубо — щоб зберегти текстуру, інакше начинка перетвориться в пюре і пиріжок стане схожим на вареник з кашею, а не на пиріжок з начинкою, де відчувається шматок. Цукіні — овоч вологий за природою, і якщо у вас його немає, можна замінити будь-яким іншим овочем з такою ж водянистою м'якоттю, кабачком молодим насамперед, але не баклажаном — той поводиться інакше, вбирає олію, а не віддає воду.

Томатна паста тут не для кольору, а для кислоти, яка балансує солодкість моркви й цукіні. Якщо паста у вас дуже концентрована, розведіть трохи водою, інакше начинка вийде кислою на краю, а не рівномірно.

Дріжджі в теплому молоці — класика, і тут міф обов'язковий: дехто каже — молоко має бути гарячим, щоб дріжджі «прокинулись швидше». Ні, бо гаряче молоко дріжджі просто вб'є, і тісто не підніметься взагалі. Молоко має бути кімнатної температури, трохи тепліше від руки, не більше.

Масло додається кубиками й пізно, після першого замісу, бо здобне тісто любить, щоб клейковина спершу утворилась на воді й борошні, а вже потім вбирала жир — інакше масло обволікає борошно і тісто довше розвивається. Якщо масла вершкового немає, маргарин піде, але смак буде плоскішим — вершкове масло дає тій здобі горіховий відтінок, якого ніяка заміна не дасть повністю.

Підйом тіста годину — це нижня межа, не присуд. У холодній кухні взимку може піти й півтори години, і тут нічого не вдієш, крім терпіння — воно тут такий самий інгредієнт, як борошно.

Ще від Nadia Yilmaz

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu