Фото від ШІТако-суп з куркою та квасолею
Інгредієнти
- 2 од. Цибуля дрібно нарізана
- 3 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 250 г Куряча грудка нарізане тонкими смужками
- 1 ч. л. копчена паприка
- 1 ч. л. Орегано
- 2 ч. л. Зіра (кумин)
- 1 ч. л. Коріандр мелений
- 1 од. червоний чилі дрібно нарізаний
- 4 од. Селера крупно натерте
- 1 од. Кабачок крупно натертий
- 10 од. Помідор розрізані на часточки
- 400 г томати рублені консервовані
- 500 мл Бульйон
- 1 банка Нут зціджений і промитий
- 1 банка Червона квасоля зціджена і промита
- 1 од. Болгарський перець нарізаний кубиками
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 1 од. Лайм сік і цедра
- 2 од. Авокадо
- 100 мл Крем-фреш
- 100 г Начос
- 100 г Чеддер крупно натертий
- 1 жменя Коріандр
- ½ од. червоний чилі нарізаний кільцями
Кроки
Обсмажте цибулю і часник у каструлі з олією на середньому вогні, доки вони не стануть м'якими.
Додайте курку і всі спеції, збільште вогонь і добре обсмажте курку, постійно помішуючи.
Додайте селеру, кабачок, помідори чері, консервовані помідори та овочевий бульйон.
Залиште тушкуватися під кришкою приблизно 10 хвилин.
Додайте в каструлю квасолю, нут і перець, доведіть до кипіння, помішуючи, і дайте потушкуватися ще 5 хвилин.
Приправте суп свіжотертою цедрою та соком лайма, сіллю і перцем до смаку.
Подавайте суп у мисках, прикрасивши скибочками авокадо, крем-фрешом, свіжотертим чеддером, начос та грубо нарізаним коріандром.
Тако-суп — це не мексиканська страва, а американська вигадка на мексиканські мотиви, і саме тому в ньому так легко помилитись: хочеться і гостроти, і ситості, і щоб виглядало як фотографія з журналу. Насправді це звичайний
овочевий суп з куркою й
квасолею, одягнений у спеції тако —
кумин,
коріандр,
орегано,
паприка. Вирішує тут не техніка, а порядок: що класти раніше, що пізніше, і коли зупинитись з вогнем.
Головна розвилка — це курка. Дехто каже: кидай м'ясо разом з овочами, воно ж усе одно звариться в бульйоні. Ні, бо зварена в рідині курка дає сірий колір і гумову текстуру — волокна стискаються у воді швидше, ніж встигають просмажитись і дати смак. Курку спочатку обсмажують окремо, на сильнішому вогні, щоб вона взялась скоринкою і віддала аромат спецій в
олію, а вже потім заливають рідиною.
Друга розвилка — овочі.
Селера і
кабачок тут не для супу в класичному сенсі, а для об'єму й свіжості: вони варяться швидко, тому йдуть разом з
помідорами, а не окремо. Якщо перетушкувати їх довше, ніж треба, кабачок розвалиться в кашу — і суп втратить структуру, стане однорідним пюре замість супу з шматочками.
Квасоля й
нут ідуть в кінці не з примхи, а з логіки: вони вже готові,
консервовані, їм треба лише прогрітись і віддати крохмаль у бульйон, щоб він трохи загуснув. Довше тушкувати їх — сенсу нуль, вони просто розваляться.
Цибуля і
часник — основа смаку, і тут важливо не поспішати: середній вогонь означає, що цибуля пускає сік і стає прозорою, а не підгорає. Підгоріла цибуля дає гіркоту, яку потім ніякий
лайм не виправить. Орієнтир — цибуля втратила різкість запаху і стала м'якою на вигляд, тягучою, а не хрусткою.
Спеції —
паприка,
орегано,
кумин,
коріандр — закидають разом з куркою, а не раніше і не пізніше. Раніше — згорять у сухій
олії й стануть гіркими. Пізніше — не встигнуть розкритись у жирі, залишаться "сирими" на смак, відчуватимуться порошком, а не ароматом. Жир — головний розчинник для ефірних олій спецій, тому саме обсмажування курки в приправленій олії робить тако-суп тако-супом, а не просто курячим супом з
квасолею.
Помідори тут подвійні — чері та
консервовані — і це не розкіш, а страховка. Свіжі чері дають легку кислинку і текстуру шматочками, консервовані — тіло й колір
бульйону, бо вони варились довше і вже розпались у пюре. Якщо чері не сезонні й дерев'яні на смак — сміливо замінюйте більшою кількістю консервованих, страва не постраждає.
Бульйон можна взяти будь-який — курячий, овочевий, навіть з кубика, якщо начитаєтесь складу і не лякаєтесь
солі. Критерій простий: рідина без власного зайвого смаку, яка не перебиває спеції. Каструля замість казана тут навіть краще — широке дно дає більше випаровування, суп не перетвориться на юшку, а стане густішим, як і треба.
Перець у двох видах — один тушкується з усім, інший іде сирим кільцями зверху — це гра на контрасті: варений перець м'який і солодкуватий, сирий — хрусткий і гострий. Якщо лінь різати двічі, нічого страшного не станеться, просто текстура буде одноманітнішою.
Подача —
авокадо,
крем-фреш,
чеддер,
начос, коріандр — це не прикраса для фото, а частина смаку: жирність крем-фрешу і авокадо гасить гостроту спецій, а хрусткі начос компенсують те, що суп сам по собі м'який і однорідний. Прибрати все це можна, суп не розсиплеться, але тоді це вже просто курячий суп з квасолею, без тако в назві.
Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді
Ще від Tomás Herrera
·