Фото від ШІСалат з інжиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Інжир
- 1 пучок Рукола
- 2 скибка прошуто
- 1 од. Козяча рікота
- 3 скибка Хліб
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Ретельно промийте руколу під проточною водою та висушіть за допомогою сушарки для салату.
Викладіть руколу в салатницю й додайте прошуто, попередньо очищене від жиру та нарізане тонкими смужками.
Очистіть інжир від шкірки, наріжте скибочками та додайте до салату.
Наріжте козячий сир дрібними кубиками та додайте до салату з руколою й інжиром, перемішайте.
Обсмажте три скибочки тостового хліба, а потім наріжте їх кубиками.
На сковороді розігрійте оливкову олію, додайте хлібні кубики й обсмажте до золотистої скоринки.
Додайте підсмажений хліб до салату, приправте сіллю та чорним перцем за смаком.
Салат з 
інжиром — це не про винахідливість, а про те, щоб не зіпсувати три дорогих продукти зайвою роботою. Інжир, 
прошуто, козячий сир — усе саме по собі смачне, тож завдання кухаря тут мінімальне: не нагрівати те, що не любить нагріву, і не дати волозі з 
руколи все розвести.
Вийде чи ні — вирішується не на сковороді з грінками, а раніше, ще в магазині. Якщо інжир твердий, як недозріла слива — тягнути нема куди, він так м'яким і соковитим не стане, хоч лежи. Якщо руколу не висушити після миття — вона розведе 
олію водою, і замість заправки у вас на дні миски буде каламутна рідина. Це єдині два місця, де салат справді можна провалити.
Усе інше — зборка. Теплі грінки на холодному салаті — це контраст текстур, а не спроба щось «доварити». Тож не лякайтеся короткого списку кроків: тут нема прихованої складності, є акуратність.
Інжир купуйте м'який на дотик, майже як перестигла слива — шкірка тоді сама просить, щоб її зняли. Твердий інжир недостиглий, і час на столі його не виправить: цукор у ньому не накопичується після зрізання з гілки, тільки трохи м'якне шкірка. Якщо свіжого немає або сезон не той — беріть в'ялений, заздалегідь замочений у теплій воді на кілька хвилин, щоб повернути хоч якусь соковитість.
Прошуто ріжте тонко й справді зчищайте зайвий жир — не тому, що жир шкідливий, а тому що холодний застиглий жир у роті — це неприємна текстура, яка заважає відчути 
сіль і солодкість м'яса. Якщо прошуто немає, підійде будь-яка сиров'ялена шинка з подібною солоністю — хамон, бринза тут не замінник, а зовсім інша страва.
Козячий сир беріть м'який, що ріжеться кубиком і не розтікається, — твердий визрілий козячий сир дасть зовсім іншу, різкішу гостроту, яка переб'є інжир. Нема козячого — підійде будь-який м'який сир із легкою кислинкою: фета теж працює, хоч смак зміститься в бік солоності.
Тостовий 
хліб для грінок — це той випадок, де не варто економити: черствий хлібний кубик підгорить зовні раніше, ніж прогріється всередині, і буде твердим каменем, а не хрусткою крихтою. Обсмажуйте на олії до рудого кольору — не золотого, золотий ще сирий усередині, рудий — уже готовий, це та сама межа, яку проходить цибуля в будь-якій зажарці, просто тут її легше побачити на білому хлібі.
Олія — просто олія без зайвого запаху, оливкова тут не за принципом, а за смаком: вона в заправці головна, тож беріть ту, яку не соромно подати окремо з хлібом. Сіль і 
перець — наприкінці і пальцями на око, бо прошуто вже солоне, і насипати за звичкою — спосіб усе пересолити.
Збирайте все холодним, крім грінок, і подавайте одразу: рукола за п'ять хвилин під вагою сиру й інжиру пускає сік і втрачає хрусткість, а грінка — свою головну перевагу.
Ще від Luca Martelli
·