Фото від ШІРисовий салат з маринованими овочами
Інгредієнти
- 400 г Рис
- 2 ст. л. Оливкова олія за смаком
- 50 г Кукурудза
- 50 г Горошок
- 10 од. Цибулини дрібні (чіполіні)
- 10 од. Зелені оливки без кісточок
- 10 од. Помідор
- 10 од. Артишок
- 10 од. Мариновані огірки
- 1 од. Морква
- Сіль для води
Кроки
Відварюємо рис у великій кількості підсоленої води.
20 хвВідкидаємо рис на друшляк і промиваємо під струменем холодної води, доки вода не стане прозорою.
Даємо рису охолонути до кімнатної температури, додаємо трохи оливкової олії і перемішуємо.
5 хвНарізаємо моркву соломкою, додаємо всі інші інгредієнти і нарізаємо їх на дрібні шматочки.
5 хвРетельно перемішуємо і ставимо в холодильник на півгодини перед подаванням.
30 хв
Рисовий салат з маринованими овочами — це не салат у строгому сенсі, а спосіб прибрати залишки з банок у холодильнику: 
кукурудза, 
горошок, маслини, 
артишоки, 
корнішони — все те, що лежить відкритим і просить, щоб його з'їли найближчими днями. 
Рис тут — нейтральна основа, яка бере на себе зайву 
сіль і кислоту маринаду і робить з розрізнених смаків щось одне ціле.
Вийде чи ні — залежить від однієї речі: чи промили ви рис до прозорої води. Пропустите цей крок — отримаєте не салат, а грудку клейстеру, бо зовнішній крохмаль з кожної рисинки нікуди не дінеться і склеїть усе в кашу. Друге — рис має охолонути до кімнатної температури, перш ніж ви додасте 
олію й овочі. Гарячий рис з олією — це вже не заправка, а емульсія, яка розповзається по тарілці.
Дехто каже — рис для салату краще не мити, бо «так більше смаку». Ні, бо смак тут не з крохмалю, а з маринаду овочів і олії, а крохмаль дає тільки липкість, яка заважає рисинкам лишатися окремо одна від одної.
Рис беріть звичайний довгозернистий, не для ризото і не для суші — тим потрібен саме крохмаль, а вам він тут ворог. Варите у великій каструлі, вода — як для макаронів, щоб рис плавав вільно, а не варився в тісноті, інакше рисинки зліпляться ще в каструлі, до всякого друшляка. Підсолюєте воду зараз, бо потім підсолювати вже нічим — олія сіль не несе.
Морква тут одна-єдина сира складова, і нарізається соломкою не для краси, а щоб вона хрумтіла поряд з м'якими маринованими овочами — без неї салат був би однорідно м'який і трохи нудний на зуб.
Цибулю, маслини, 
томати, артишоки й корнішони ріжте дрібно і приблизно однаково — не тому що так заведено, а тому що в ложці салату мають зустрітися всі смаки одразу, а не по черзі. Якщо корнішонів або артишоків немає — беріть будь-що мариноване й кисле зі своєї банки: каперси, мариновані гриби, навіть квашений огірок підійде, бо їхня роль тут — кислинка і текстура, а не конкретна назва на етикетці.
Кукурудзу й горошок можна взяти консервовані — вони вже готові, їх не варять, а просто зливають і додають. Якщо є свіжі чи заморожені — проваріть хвилину-дві, доки колір стане яскравішим, а не доти, доки вони стануть м'якими: тут потрібен легкий опір зубу, а не каша.
Олія — будь-яка без власного запаху, оливкова тут не за традицією, а тому що не забиває смак маринаду. Якщо своєї оливкової немає — звичайна соняшникова рафінована спрацює так само, салат не пахне Середземномор'ям, він пахне тим, що в нього поклали.
І останнє — півгодини в холодильнику це не формальність. За цей час маринад з овочів встигає трохи просякнути в рис, і салат перестає бути «рис окремо, овочі окремо». Терпіння тут теж складник смаку, хоч і найдешевший.
Ще від Liam Murphy
·