Фото від ШІТекс-мекс рис з яловичим фаршем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 4 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 1 од. Морква крупно натерта
- 400 г Фарш яловичий
- 200 г Кабачок крупно натертий
- 2 ч. л. Зіра (кумин)
- 2 ч. л. Коріандр мелений
- ½ ч. л. Кориця
- 2 ч. л. копчена паприка
- 250 г рис басматі
- 700 мл Бульйон
- 30 г в'ялені томати дрібно нарізані
- 400 г томати рублені консервовані
- 1 од. Соя консервовані
- 125 г Помідор нарізані тонкими часточками
- 140 г Кукурудза консервована або заморожена
- 30 г Халапеньйо дрібно нарізаний
- 2 ст. л. Оливкова олія для смаження
- Сіль
- Чорний перець
- 1 од. Авокадо нарізане кубиками
- 1 жменя Коріандр крупно нарізаний
- 25 г Халапеньйо
- 125 г Чеддер свіжонатертий
- 100 мл Крем-фреш
- 75 г Начос
- 1 од. Лайм нарізаний часточками
Кроки
Обсмажити цибулю, часник і моркву в олії на середньому вогні, доки цибуля не стане м'якою.
5 хвДодати яловичий фарш і обсмажити на сильному вогні, постійно помішуючи, доки він добре не підсмажиться.
5 хвДодати кабачок, зіру, коріандр, корицю, копчену паприку та рис басматі, добре перемішати.
2 хвВлити овочевий бульйон, в'ялені томати та подрібнені томати, перемішати і довести до кипіння.
5 хвНакрити кришкою і тушкувати на слабкому вогні приблизно 17-18 хвилин.
18 хвДодати сою, помідори та кукурудзу і знову довести до кипіння.
3 хвНакрити кришкою і залишити на слабкому вогні приблизно 5 хвилин.
5 хвВимкнути вогонь і залишити страву під кришкою приблизно 10 хвилин, поки вона вбирає смак, а рис стає м'яким.
10 хвВмішати половину чеддеру з халапеньйо і приправити сіллю та свіжомеленим чорним перцем до смаку.
Подавати у глибоких тарілках, зверху викласти кубики авокадо, коріандр, халапеньйо, крем-фреш і трохи лайма, щоб покропити зверху, а також хрусткі начос.
Це одна каструля, де
рис готується прямо в м'ясному соусі — не гарнір окремо, а все разом, щоб рис увібрав у себе
бульйон,
томати і жир від
фаршу. Тому й назва пустила коріння саме в Техасі: тушкована страва на весь казан, яку легко розтягнути на більшу компанію і яка наступного дня тільки виграє.
Вийде чи ні — вирішує не час, а рис. Якщо він лишиться твердим посередині зернини — страва не готова, хоч би годинник показав що завгодно. А якщо розвариться в кашу — значить, бульйону налили на око, не рахуючи, або кришку зняли раніше, ніж треба, і випарували зайве. Тут час на годиннику — тільки нижня межа, орієнтир, щоб не чекати вічність, а не команда вимикати плиту.
Дехто скаже: навіщо варити рис у м'ясному соусі, а не окремо, звареним і розсипчастим? Бо тоді рис буде просто гарніром, а тут він — частина страви, яка смакує бульйоном, кмином і
паприкою зсередини, а не тільки зверху. Це інша страва, не краща і не гірша за плов чи рисовий гарнір з підливою, просто інша логіка.
Цибуля,
часник і
морква йдуть в
олію першими не просто за звичкою — вони там, щоб віддати свій цукор і аромат жиру, поки ще немає м'яса, яке все заглушить. Середній вогонь тут обраний не випадково: на сильному цибуля обвуглиться зовні раніше, ніж стане м'якою всередині, а м'якість — це і є ознака готовності, не хвилини на таймері. Коли цибуля з прозорої пішла в золотаву — все, досить.
Фарш після цього йде на сильний вогонь, і це головна точка, де страву можна зіпсувати. Слабкий вогонь тут — ворог: фарш почне не смажитись, а варитися у власному соку, стане сірим грудкуватим комком замість розсипчастого підсмаженого м'яса. Тому вогонь сильний, а рука постійно в каструлі — розбиваєте грудки, доки м'ясо не стане рівномірно темним.
Кабачок і морква натерті крупно не з естетики — дрібна терка дасть кашу, яка розчиниться в соусі без сліду, а крупна зберігає текстуру, щось, що відчувається зубом серед
рису. Якщо кабачка немає під рукою — підійде будь-який овоч з високим вмістом вологи й нейтральним смаком, кабачок просто найдешевший і найзручніший варіант улітку.
Спеції — кмин,
коріандр,
кориця,
паприка — додаються до рідини, а не в самому кінці, бо спеціям потрібен жир і тепло, щоб розкритися, а не просто лежати зверху сирим порошком. Дві хвилини на сухому обсмажуванні з рисом — це той момент, коли й рис встигає трохи обсмажитись у жирі, а зерна потім менше злипаються.
Бульйон і
томати йдуть разом, і кришка після закипання — це вже не варіння, а тушкування: рідина не повинна бурхливо кипіти, інакше рис зверху пересохне, а знизу підгорить до того, як вода встигне ввібратися. Слабкий вогонь під кришкою — орієнтир на ледь помітне бурління по краях каструлі, без картинки, яку можна точно описати словами, тут доведеться почути свою плиту.
Боби, нарізані помідори й
кукурудза додаються пізніше навмисно — щоб не розварилися в кашу разом з рисом, а лишилися впізнаваними. А десять хвилин без вогню в кінці — не забаганка, а та сама пауза, коли рис доходить парою, а не кипінням, і смаки встигають перемішатися між собою замість того, щоб кожен інгредієнт жив окремим життям на тарілці. Терпіння тут не менш важливий інгредієнт, ніж кмин.
Начинка зверху —
авокадо,
крем-фреш,
чипси,
лайм — не прикраса для фото, а контраст: холодне й свіже проти гарячого й густого, хрустке проти м'якого. Якщо креm-фреш не знайдете — підійде будь-який кисломолочний продукт з густою текстурою і без зайвої кислинки, сметана теж працює, тільки трохи рідша.
Схожа страва: Кабачки з фаршем на сковороді
Ще від Daniel Okoye
·