Рубець

Рубець — це шлунок, і саме тому з ним стільки клопоту на кухні. Він мускулистий, товстий, зі своєю щільною структурою — не дарма вариться довго, годинами. Пробувати скоротити цей час — марна справа, м'яким він від цього не стане.

Обирайте рубець світлий, майже білий або кремовий, без сіруватих плям і без різкого запаху. Пахнути він повинен нейтрально, трохи молочно. Якщо чуєте щось кисле чи аміачне — відкладайте, такий рубець уже почав псуватися. На дотик він має бути пружним, не слизьким і не липким.

Дехто каже: рубець — це відходи, їсти його не варто, там немає користі. Ні! Це повноцінний м'ясний продукт, багатий на білок, і в ньому майже немає вуглеводів. Просто це не той шматок, який смажать за п'ять хвилин, — у нього своя природа, і з нею треба рахуватися.

Ось звідки й помилка: люди варять рубець мало, а потім дивуються, чому він гумовий. Терпіння тут — не забаганка кулінара, а необхідність, продиктована самою будовою продукту.