Фото від ШІШпинатні вафлі з куркою
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г Борошно
- 75 г Цільнозернове борошно
- ½ ч. л. Розпушувач
- 125 г Шпинат свіжий або заморожений
- 4 од. Яйця
- 250 мл Молоко
- Сіль
- Чорний перець
- 100 мл Крем-фреш 18%
- 2 ст. л. Майонез
- 2 ч. л. Каррі середньої гостроти
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- 1 ч. л. Цукор
- ½ од. Лимон дрібно натерта цедра і трохи соку
- 75 г Бекон нарізаний скибочками
- 400 г Куряча грудка нарізане кубиками
- 70 г Рукола
- 2 од. Авокадо нарізане скибочками
- 1 од. червона цибуля нарізана тонкими часточками
- ½ од. Огірок нарізаний скибочками
- 1 од. Яблуко нарізане кубиками
- 30 г Песто
- 1 жменя Базилік
- 1 ч. л. Оливкова олія
Кроки
Змішайте пшеничне борошно, цільнозернове борошно та розпушувач у мисці.
2 хвРетельно промийте шпинат, а потім покладіть шпинат разом з рештою інгредієнтів для вафель у блендер. Збийте до однорідного рідкого тіста.
3 хвДайте тісту постояти 15 хвилин, щоб борошно встигло ввібрати трохи вологи і загуснути.
15 хвРозподіліть трохи олії або масла у вафельниці та випікайте вафлі до золотистого кольору і повної готовності.
20 хвЗмішайте всі інгредієнти для каррі-дресингу та добре приправте на смак.
Обсмажте бекон на сковороді з невеликою кількістю олії до хрусткої скоринки.
8 хвЗніміть бекон зі сковороди і відкладіть на тарілку з паперовим рушником.
Приправте куряче філе сіллю і перцем та обсмажуйте на сковороді на жирі від бекону, помішуючи, на середньому вогні 4-5 хвилин, до повної готовності.
5 хвПодавайте шпинатні вафлі з рукколою, соковитою курячою грудкою, хрустким беконом, авокадо, червоною цибулею, огірком, яблуком, каррі-дресингом, песто та свіжим базиліком.
3 хв
Вафлі зі 
шпинатом — це, по суті, млинці, яким дали форму і хрумкість завдяки вафельниці. Шпинат тут не заради моди на зелене харчування, а заради вологи й кольору: він підфарбовує тісто і додає трохи рідини, яку все одно треба збалансувати 
борошном. Страва збірна — вафля як підложка, а зверху ціла тарілка городу: курка, 
бекон, 
авокадо, 
огірок, 
яблуко. Це практично конструктор, і провалити його складно, якщо не плутати послідовність тепла.
Головний ризик — не шпинат і не тісто, а вафельниця. Вона закрита з двох боків, і тісто випікається одразу зверху і знизу, тому тут не працює логіка сковороди «перевернув — чекаєш». Вафля готова не за годинником, а коли пара перестала рватися з країв і кришка піднімається легко, без опору — тісто всередині вже не рідке, а збите.
Друге місце, де все вирішується, — бекон і курка на одній сковороді по черзі. Це не лінь і не економія посуду, а техніка: жир з бекону несе в собі 
сіль, дим і смак, і курка, обсмажена на ньому, отримує те, чого 
олія сама по собі дати не може.
Два борошна — не примха. Цільнозернове дає тісту структуру і трохи горіхового смаку, але саме по собі воно важке й погано тримає повітря. Пшеничне м'яке борошно це компенсує — вафля виходить пухка, а не пласка. Якщо цільнозернового немає — беріть звичайне пшеничне в тій самій кількості, вафля просто буде трохи ніжнішою, нічого страшного.
Шпинат можна свіжий, можна заморожений — різниця тільки у волозі. Заморожений треба віджати, бо він тане і віддає зайву воду в тісто, а тісто і так рідке. Свіжий промивайте ретельно не для краси, а тому що в листі ховається пісок, і він потім хрумтить на зубах — дефект, який миттю видає неуважного кухаря.
Тісту дають постояти п'ятнадцять хвилин не з забобону. Борошну треба час, щоб увібрати рідину рівномірно — без цього вафлі вийдуть то рідкими всередині, то сухими скраю, залежно від того, де тісто встигло «розійтися» саме під час випікання, а де ні. Терпіння тут — не чеснота, а частина рецепту.
Крем-фреш і 
майонез у дресингу працюють у парі: крем-фреш дає кислинку і легкість, майонез — густину і те, що утримує карі в суспензії, а не осідає на дно. Якщо крем-фреш не знайшли — підійде будь-яка кисла молочна основа густиною схожа на сметану, грецький йогурт цілком годиться, тільки додайте трохи більше олії чи майонезу, бо йогурт суховатий.
Карі середньої гостроти тут не для вогню, а для аромату — суміш спецій розкривається саме в жирі майонезу й крем-фреш, тому дресинг краще зробити заздалегідь і дати постояти, поки готуються вафлі. Хтось скаже — карі треба обсмажити на сухій сковороді, щоб розкрився смак. Ні, не завжди: у холодному дресингу спеції й так віддають аромат жиру поступово, просто повільніше, і це нормально для соусу, який не варять.
Бекон смажать до хрустка не заради хрустка самого собою, а щоб витопити якомога більше жиру — саме він потім годує курку. Якщо бекону немає, беріть будь-яке копчене сало тонкими скибками — принцип той самий: смажити, доки саме не перестане бути м'яким, а не за секундоміром.
Куряче філе кубиками готується швидко саме тому, що нарізане дрібно — великий шматок на такому жару зовні згорить, а всередині лишиться сирим. Орієнтир готовності — не час, а розріз: м'ясо білого кольору наскрізь, без рожевого соку. Решта — авокадо, огірок, яблуко, цибуля — це вже не технологія, а баланс: щось хрустке, щось кисле, щось солодке поруч із жирною вафлею і жирним дресингом, щоб тарілка не набридала на третьому шматку.
Ще від Hana Novak
·