Фото від ШІСалат Цезар
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 1 од. Яйця
- 2 ст. л. Лимонний сік
- 1 ст. л. Оцет яблучний або винний
- 1 ст. л. Вустерський соус
- 100 мл Рослинна олія
- 50 мл Оливкова олія
- Сіль за смаком
- 500 г салат ромен
- 60 г Хліб
- 1 зубчик Часник
- 60 г Пармезан
- 300 г Куряча грудка
- Чорний перець за смаком
Кроки
Помийте салат ромен, обсушіть у центрифузі для салату, наріжте шматочками і розкладіть на рушник, щоб він підсох.
У чашу блендера покладіть яйце, лимонний сік, оцет, сіль і вустерський соус. Збивайте, поступово додаючи олію, доки соус не стане густим.
Поставте соус Цезар у холодильник.
Наріжте багет однаковими кубиками. На антипригарній пательні розігрійте олію з часником і підсмажте кубики хліба до золотистої скоринки.
На пательні обсмажте курячу грудку по 3 хвилини з кожного боку до готовності.
Наріжте курячу грудку скибочками.
Розкладіть салат ромен по тарілках, додайте кубики хліба, скибочки курки, завершіть пластівцями пармезану і полийте соусом Цезар.
Цезар — це салат, який тримається на трьох речах: сухий лист, густий
соус і хрумкі грінки. Більшість невдалих Цезарів валяться саме тут — лист мокрий, соус рідкий, а грінки м'які, як вчорашній бутерброд. Вийде чи ні — вирішується ще до того, як ви візьметеся за ніж.
Соус тут — це майонез власного виготовлення, тільки з лимоном і вустерським соусом замість частини оцту. Яєчний
жовток — емульгатор: він тримає
олію в воді, не даючи їм розійтися назад. Лити олію треба поступово, тонкою цівкою, при постійному збиванні — бо інакше емульсія ламається, і ви отримуєте не соус, а яєчню з олійною калюжею навколо.
Дехто каже — Цезар без анчоусів не Цезар. Ні, бо саму ідею гостроти й солоності в класичному рецепті несе вустерський соус, в якому анчоуси вже є у складі. Той самий смак, інший шлях.
Сирі яйця в соусі — момент, на якому варто зупинитися чесно: якщо купуєте яйця не з перевіреного джерела, і для вас це питання, пастеризуйте жовток на водяній бані до 57°C, і соус все одно збирається.
Салат ромен тут не випадковий — у нього щільний, хрусткий лист з ребром, яке тримає форму під вагою
соусу. Звичайний салат-латук обвисне й розквасить все за хвилину. Якщо ромена немає — беріть будь-який листовий салат із щільним листом, айсберг підійде найближче за хрускотом.
Миття і сушіння листя — це не формальність. Крапля води на листі розбавляє соус і змиває його з поверхні — ви отримаєте не обволочений лист, а калюжу соусу на дні тарілки. Центрифуга для салату тут рятує, але якщо її немає — розкладіть лист на рушник і дайте полежати, вода піде сама.
Олія в соусі — будь-яка без власного запаху, у списку вона розбита на дві навмисно: соняшникова чи інша нейтральна дає тіло, оливкова додає аромат, не перебиваючи його. Можна обійтися й суто соняшниковою — соус буде густим, просто трохи скромнішим на смак.
Часникову олію для грінок робіть на малому вогні:
часник на сильному жарі швидко горить і дає гіркоту, яка потім проникає у весь
хліб. Желаєте рівномірну золотисту скоринку без гіркого присмаку — тримайте вогонь таким, щоб часник тихо шкварчав, а не стріляв бризками.
Курячу
грудку смажте не за хвилинами, а за ознакою: натисніть на неї —
сік, що виступає, має бути прозорим, а не рожевим. Товщина шматків у вас різна, тож ті самі три хвилини на одній грудці означають готовність, а на іншій — ще сирий центр. Якщо сумніваєтесь — розріжте найтовстішу скибку, подивіться.
Пармезан беріть шматком і стружте пластівцями прямо над тарілкою, а не тертий із пакетика. Тертий пармезан з магазину пересихає і втрачає олійність, яка і дає той горіховий присмак; пластівці ж тануть на теплій курці й хлібі, віддаючи аромат одразу, а не десь у шлунку.
Ще від Tomás Ferreira
·