Фото від ШІПиріг з вюрстелями
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Листкове тісто бездріжджове
- 8 од. вюрстель
- 4 од. Картопля
- 1 од. Моцарела нарізана кубиками
- Панірувальні сухарі за смаком
- Оливкова олія за смаком
- 1 од. яєчні жовтки
Кроки
Викласти в форму для випікання перший лист листкового тіста та проколоти дно виделкою.
Посипати дно жменею панірувальних сухарів.
Розподілити зверху нарізану картоплю, нарізані вюрстелі та буйволину моцарелу, нарізану кубиками.
Збризнути невеликою кількістю оливкової олії.
Накрити другим листом листкового тіста, защипнути краї та змастити яєчним жовтком.
Випікати за температури 180 градусів.
40 хв
Пиріг з вюрстелями — це той випадок, коли листкове 
тісто працює не як декор, а як каструля. Тісто зверху й знизу герметично запечатує все, що всередині, і 
картопля з ковбасками доходять у власній парі й соку, а не смажаться й не сушаться. Тому форма тут важлива не для краси: вона тримає форму цього "казанка", поки тісто не стане твердим настільки, щоб тримати її самостійно.
Вийде чи ні — вирішує сире дно. Листкове тісто внизу лежить між формою і вологою начинкою, а при нагріванні масло в тісті починає плавитись і випускати пар — і якщо пару нема куди йти, він підважує шари зсередини, і дно лишається мокрим і гумовим, замість того щоб піднятися й розкришитись. Проколи виделкою — це не формальність для годиться, а дірки, через які той пар виходить, не ламаючи структуру.
Друга річ, від якої залежить результат — сирі 
сухарі внизу. Картопля й вюрстелі під час випікання пускають сік, і якщо його нічим не забрати, він просочує тісто знизу й та сама гумова підошва вам гарантована навіть із проколотим дном. Сухарі цей сік вбирають, перш ніж він дійде до тіста.
Хтось скаже — картопля за 40 хвилин у піднятому пирозі не встигне звариться. Ні, бо картопля тут нарізана тонко й лежить у закритому просторі, де температура і пар роблять своє швидше, ніж у відкритій каструлі з водою: перевіряти готовність — не за хвилинами, а ножем крізь верх, якщо він входить у картоплю без опору, усе готово, і якщо тісто вже рудувато-золоте й сухе на дотик — тим паче.
Листкове тісто беріть без дріжджів (unleavened) — це принципово, бо дріжджове тісто під вагою начинки і при закритій формі просто не підніметься рівно, воно почне рватися нерівномірно там, де найтонше. Два листи — не для краси, а тому що один верхній шар тримає вагу начинки й не провисає, тоді як тонка плівка з одного листа просто продавиться картоплею.
Вюрстелі тут — не головний герой, а наповнювач, який дає соковитість і трохи солі. Якщо немає вюрстелів — підійде будь-яка варена ковбаска без різкого запаху спецій, яка не розвалюється при нарізанні: колбаса на зразок молочної чи сосиски годяться так само, головне, щоб вона не пускала надто багато жиру, бо той жир піде просочувати тісто знизу разом із картопляним соком.
Картоплю нарізайте тонко й рівномірно — не тому, що так гарніше, а тому, що товсті шматки за 40 хвилин у закритому пирозі не встигнуть дійти до м'якості, а тонкі встигають саме завдяки тому, що тісто довкола тримає тепло, як маленька піч у печі.
Моцарела буйволина — найвологіший сир з усіх звичних моцарел, і саме ця волога, що випаровується всередині пирога, частково замінює потребу в соусі чи вершках. Якщо такої нема, беріть звичайну моцарелу для піци, тільки трохи підсушіть кубики на серветці — надмірна волога тут робить тісто м'якшим, ніж треба, а не кращим.
Яєчний 
жовток на поверхні — не прикраса, а глазур: білок і жир у жовтку під жаром тужавіють і дають той рівний рудий блиск, за яким ви й бачите готовність, не заглядаючи під кришку. Якщо жовтка немає, трохи молока чи 
олії теж дасть колір, тільки менш насичений.
180 градусів — це межа, при якій листкове тісто встигає розкритись у шари раніше, ніж підгорить зверху: масло між шарами тане й випускає пар, пар підважує шари одна від одної, і саме це робить тісто листковим, а не плоским коржем. Сильніший жар просто запече верх раніше, ніж пар встигне зробити свою роботу всередині, тому тут терпіння — не про те, щоб довше чекати, а про те, щоб дати температурі встигнути, перш ніж знімати пиріг з духовки.
Ще від Elena Rossetti
·