Фото від ШІЯблучні мафіни
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г Вершкове масло м'яке, кімнатної температури
- 175 г Цукор
- 2 од. Яйця
- 100 мл Йогурт
- 30 г Цільнозернове борошно
- 100 г Борошно
- 1 ч. л. Кардамон
- 1 ч. л. Кориця
- 1½ ч. л. Розпушувач
- 1 щіпка Сіль
- 40 г Фундук дрібно нарізаний
- 200 г Яблуко нарізане дрібними кубиками
- 1 ст. л. Цукор для посипання
Кроки
Збийте масло з цукром до пишної й однорідної маси.
Додавайте яйця по одному, збиваючи до повної однорідності.
Потім вмішайте йогурт і цільнозернове борошно.
Змішайте пшеничне борошно, кардамон, корицю, розпушувач і сіль та просійте у тісто.
Обережно перемішайте тісто, а тоді додайте фундук.
Додайте яблучні кубики і обережно вмішайте їх у тісто.
Розкладіть тісто по формах для мафінів.
Посипте невеликою кількістю цукру і випікайте в розігрітій до 175 градусів духовці з конвекцією близько 20 хвилин, доки не пропечуться всередині.
Дайте свіжоспеченим теплим яблучним мафінам трохи охолонути на решітці, перш ніж подавати.
Мафіни — це не маленький кекс, хоч на вигляд так і здається. Різниця в тому, як ви збиваєте 
масло з цукром: тут не женете повітря до білизни, як для бісквіта, а просто розтираєте до однорідності — зерняток цукру не повинно відчуватись пальцями, якщо розітерти крихту тіста. Збили довше, ніж треба — тісто потім підніметься різко вгору купольцем і трісне зверху, це і є ознака перебитого тіста, а не "гарна шапочка", як дехто думає.
Яблука тут — не начинка, а волога, яка тримає м'якуш від сухості. Тому кубики мають бути дрібні й рівномірно розкидані — великий шматок яблука під час випічки віддасть сік локально, і там буде мокра ямка, а навколо — сухо. 
Фундук ламає цю однорідність навмисно: хрумкий акцент серед м'якого — це контраст, а не прикраса.
Головне, що вирішує успіх чи провал — як ви вмішуєте 
борошно й яблука: обережно, лопаткою, згори вниз, а не міксером і не колами. 
Розпушувач уже працює, бульбашки газу вже утворюються в тісті — почнете місити активно, видавите їх, і мафін осяде, стане щільним, як хліб, а не пухким, як мафін.
Масло кімнатної температури — не примха, а умова механізму. Холодне масло не вбере в себе 
цукор рівномірно, воно просто розламається на грудочки, і тоді ви збиваєте не структуру, а кашу з грудочок. Масло має бути м'яким настільки, щоб палець лишав вм'ятину без зусилля — тоді цукор врізається в нього, і між ними лишається повітря, яке потім підхопить розпушувач.
Яйця додавайте по одному — це не ритуал, а запобігання розшаруванню. Масляно-цукрова маса тримає в собі воду яйця, поки її небагато й вона встигає розійтися. Виллєте все одразу — емульсія не витримає, масло відшарується, і ви побачите в мисці щось схоже на сир у сироватці. Тоді тісто все одно "зійдеться", коли додасте борошно, але структура вже буде грубша.
Два борошна тут не для моди на цільнозерновість. Цільнозернове дає смак горіха й трохи ваги тісту, пшеничне — тягучість і підйом, бо саме в ньому більше клейковини, яка тримає бульбашки газу. Якщо цільнозернового немає — замініть звичайним пшеничним у тій самій вазі, мафін стане трохи легшим на смак, але не постраждає структурно.
Кардамон і 
корицю не бійтесь брати на око, якщо чайна ложка у вас "з гіркою" чи навпаки — це не випічка, де грам вирішує хімію, тут спеції працюють на нюх і звичку. Пропорція тут на 12 мафінів, тобто на компанію за чаєм чи на три дні сніданків у родині з двома дітьми — рахуйте самі, скільки вам підходить.
Цукор для посипання зверху — не прикраса. Він карамелізується в духовці й дає тонку хрустку шкуринку, поки середина лишається м'якою. Без конвекції це теж вийде, просто верх буде більш блідий і менш хрусткий — звичайна духовка жене тепло знизу вгору нерівномірно, тому слідкуйте очима за кольором верху, а не за годинником.
Фундук можна замінити будь-яким горіхом, який тримає форму при нарізанні й не пускає масло при нагріванні — волоський підійде так само добре, мигдаль трохи гірше, бо він сухіший і менше хрумтить після випічки.
Ще від Hana Novak
·