Фото від ШІСамоса
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 200 г Цвітна капуста нарізана на дрібні суцвіття
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 3 зубчик Часник дрібно нарізаний
- 2 ч. л. Зіра (кумин)
- 1 щіпка Кайенський перець
- 1 ч. л. Гарам масала
- 1 ч. л. Коріандр мелений
- 1 ст. л. Імбир
- 300 г Картопля варена, охолоджена і грубо розім'ята
- 150 г Горошок заморожений або свіжий
- 1 жменя М'ята дрібно нарізана
- 1 упаковка Тісто філо
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- 3 ст. л. Оливкова олія для змащування і смаження
Для дипу
- 200 мл Грецький йогурт
- 2 жменя М'ята
- 2 жменя Коріандр
- 1 ч. л. Зіра (кумин)
- 2 зубчик Часник подрібнений
- 1 од. Лайм сік та дрібно тертa цедра
- 2 од. Лайм нарізані часточками
Кроки
Кип'ятіть суцвіття цвітної капусти в каструлі з окропом 2 хвилини, після чого злийте воду.
2 хвРозігрійте олію на сковороді та обсмажте цибулю і часник, додайте спеції та тертий імбир і добре перемішайте. Потім додайте картоплю, приготовлену цвітну капусту, горошок, м'яту і приправте сіллю та перцем до смаку.
Наріжте тісто філо на прямокутники приблизно 12 × 20 см і змастіть тісто олією з обох боків. Покладіть 2 ст. л. начинки в кутку і згорніть кути навколо начинки, формуючи трикутник. Складіть ще кілька разів, поки не закінчиться тісто, щоб кожна самоса мала кілька шарів філо.
Розігрійте духовку до 200 градусів з конвекцією. Змастіть самоси олією і запікайте їх у гарячій духовці приблизно 15 хвилин, поки вони не стануть хрусткими і золотистими.
15 хвДля дипу покладіть усі інгредієнти в блендер і збийте до однорідної маси. Приправте сіллю, перцем або лаймом за смаком.
2 хв
Самоса — це передусім задача пакування. Не начинка вирішує, вийде страва чи ні, а те, як туго й акуратно ви загорнете
тісто філо навколо неї. Начинка проста:
картопля, цвітна
капуста,
горошок, спеції — набір, який в Індії називають "овочева суміш для самоси", і варіацій стільки ж, скільки господинь. Головне тут — щоб начинка була густа й не текла, бо тісто філо тонке, як папір, і будь-яка зайва волога знайде собі дірку.
Дехто каже — самоса обов'язково смажиться у фритюрі. Ні, бо фритюр тут — питання тіста, яке традиційно беруть не філо, а прісне, товще, яке треба довго смажити, щоб воно пропеклося всередині. Філо — зовсім інша історія: воно вже тонке й пропечене наскрізь за хвилини, тому духовка з ним працює чудово, і жиру йде в рази менше. Це не спрощення традиції, а інший інструмент для того самого результату — хрустка оболонка навколо м'якої начинки.
Готовність тут видно оком: золотисто-брунатний колір і сухий, ламкий звук тіста, коли торкаєтесь його ложкою. Якщо через 15 хвилин колір ще блідий — тримайте далі, духовки всі брешуть по-різному.
Цвітну
капусту варять окремо і недовго — дві хвилини в окропі. Це не "довести до готовності", а зняти сирий, крейдяний присмак і трохи пом'якшити структуру, щоб потім вона дійшла разом з рештою на сковороді. Переварите — отримаєте кашу, яка розмокне
тісто зсередини. Недоварите — суцвіття залишаться твердими острівцями в начинці. Орієнтир — капуста має податливо прогинатись під ложкою, але не розвалюватись.
Цибуля і
часник на
олії — це база смаку, і тут температура важлива не заради рум'янцю, а заради того, щоб цибуля віддала солодкість, а не гіркоту сирого соку. Середній вогонь означає, що цибуля шипить, але не чорніє по краях. Спеції — кумін,
коріандр,
гарам масала, дрібка кайєну — додають не для гостроти, а для того знайомого запаху, який і робить самосу самосою; без них вийде звичайний картопляний пиріжок.
Картопля — варена заздалегідь і охолоджена, це важливо. Гаряча картопля розповзається в пюре, коли її мнуть, і начинка стає клейкою, замість розсипчастої. Груба розтовчена текстура, з шматочками — ось що тримає начинку "сухою" на дотик, а не пастоподібною. Якщо картоплі нема під рукою — підійде будь-який крохмалистий овоч, який добре тримає форму після варіння: батат, наприклад, працює так само.
Горошок і
м'ята йдуть в кінці, майже сирими — тому й готуються разом із картоплею лише кілька хвилин. Горошок від довгого нагріву втрачає колір і стає сіро-зеленим кашкою, м'ята — випаровує весь аромат. Тут час — дійсно нижня межа: два-три чхнути встигли, і досить, головне щоб усе просто нагрілося і зійшлося смаками.
Тісто філо наріжте заздалегідь і тримайте накритим вологою серветкою — воно сохне на повітрі за хвилини і стає крихким, як осіннє листя. Олія з обох боків — це не про смак, а про те, щоб шари не злипались і пропікались рівномірно, а не одним суцільним корком. Якщо філо нема — здатна замінити його тонка лаваш-коржа, складена вдвоє-втроє, хоча хрусткість буде інакша, грубіша.
Дип — окрема історія, яку легко недооцінити.
Йогурт, свіжа зелень,
лайм — усе це збивається в блендері буквально за хвилину, і призначення в нього одне: дати самосі вологу й кислоту, яких у хрусткому тісті й густій начинці просто нема. Без дипу самоса — суха закуска. З ним — закінчена страва.
Ще від Daniel Okoye
·